Село Смяч Новгород-Сіверської громади розташоване за 20 кілометрів від російського кордону та лінії зіткнення. Поки сусідні населені пункти ближче до межі знелюднюють через бойові дії або евакуацію, у Смячі залишається близько двох з половиною сотень жителів.

Чим ближче на північ до кордону, тим менше залишається людей. У сусідній Ковпинці зараз живе близько десяти людей. У Михайльчиній Слободі, де раніше був центр старостату, не залишилося жодного мешканця. У Грем’ячі — колись найбільшому селі району, де мешкало понад тисячу людей, — нині лишається до чотирьох осіб. Про це розповідає місцевий житель Смяча Віктор. Ці дані підтверджують і двоє жителів Грем’яча, яких ми зустріли в селі: кажуть, що село спалене обстрілами і там майже нікого немає.

У Смячі ситуація інша: тут живуть близько 250 людей. За словами Віктора, населення практично не зменшилося, а подекуди сюди навіть переїжджають ті, хто виїхав із сіл впритул до кордону. Дехто навіть купує тут будинки.

При цьому небезпека залишається. За словами місцевих, FPV-дрони сюди поки не долітають, але село регулярно потрапляє під удари інших безпілотників. Володимир показує уламок — відірване крило російського дрона, який нещодавно знищив мікроавтобус його сусіда. Згоріла машина так і стоїть на подвір’ї.


Попри близькість до фронту та періодичні прильоти, виїжджати з села більшість смячан не планують.
