Михайло Рублевський залишав Грем’яч наприкінці березня. Чоловік із травмованим кульшовим суглобом понад добу долав шлях на милицях, залишивши в селі майже все, що мав. Нині він живе у Новгороді-Сіверському, – повідомляє Суспільне.Чернігів
Грем’яч — одне з найближчих до російського кордону сіл Новгород-Сіверської громади. До повномасштабної війни тут мешкали близько тисячі людей. На початку 2026 року, за словами Михайла, у селі залишалося близько 14 жителів. Коли він вирішив виїхати, їх було вже лише кілька.
У селі давно не було нормальних умов для життя: відсутні електрика та водопостачання, а російські безпілотники становили постійну небезпеку.
Дім чоловіка знищили двічі
Михайло має інвалідність. У 2023 році російський дрон влучив у його будинок. Чоловік отримав важку травму кульшового суглоба і потребує операції з встановлення імпланта, однак коштів на лікування не має.
Попри це, він залишався у Грем’ячі до весни 2026 року, бо не хотів покидати власний дім.
На початку січня російський безпілотник знищив його оселю вдруге. Після цього Михайло перебрався до іншого будинку, який ще залишався придатним для проживання. Там він жив разом із двома чоловіками.
Один із них також був поранений російським дроном. Через відсутність можливості отримати медичну допомогу чоловік помер. За словами Михайла, односельця поховали просто на городі — у покривалі, оскільки у спорожнілому селі не було ні труни, ні можливості організувати нормальне поховання.
Їжу готували лише вночі
Через постійні польоти російських дронів навіть звичайне приготування їжі ставало небезпечним.
Михайло розповідає, що піч топили лише після настання темряви, аби дим із димаря не помітили з повітря. Їжу доводилося готувати із того, що залишалося.
Чоловік згадує, що їв мерзлу картоплю, а іноді — сніг.
Після припинення роботи пошти отримувати пенсію також стало практично неможливо. Односелець іноді забирав виплати для Михайла в іншому населеному пункті та приносив їх до Грем’яча.
Але згодом і ця можливість зникла.
«Взяв милиці і пішов»
Наприкінці березня Михайло вирішив, що більше залишатися не може.
Він зібрався в дорогу практично без речей. Частину майна залишив дорогою, коли над маршрутом почали з’являтися російські дрони.
Чоловік на милицях подолав близько 17 кілометрів — від Грем’яча до Пушкарів. Дорога тривала понад добу.
Спочатку він ще намагався нести сумку, але згодом залишив її. Разом із речами довелося кинути й інші особисті речі.
До Пушкарів Михайло дістався вже без майже всього, що мав.
Там він уперше за кілька місяців отримав пенсію по інвалідності — 2595 гривень. Після цього зміг найняти автомобіль і дістатися Новгорода-Сіверського.
Нове життя у Новгороді-Сіверському
Спочатку чоловіка направили до Чернігова, однак через проблеми з пересуванням на милицях там йому було складно.
Зрештою Михайло повернувся до Новгорода-Сіверського. Тут йому знайшли кімнату в гуртожитку.
Нині він отримує пенсію та допомогу як внутрішньо переміщена особа.
Від Грем’яча, де минуло його життя, у чоловіка залишилося майже нічого. За його словами, російські обстріли фактично знищили село.
Тепер Михайло намагається облаштуватися на новому місці після життя в умовах, у яких навіть приготувати їжу чи отримати пенсію стало питанням виживання.